Я піймав себе на думці, що в нас все якось виходить добре. Ми ніби ведемо себе, наче не існує смерть, хвороб та зла, яке нас оточує. Якщо придивимося до коментарів, то побачимо якійсь світ, якій зовсім не є реальним. У цьому світі все добре. Є Добрий Бог, ангели, святі. І зовсім нема нічого такого, що може принести якусь злу частинку у цю картину.
Ми увесь час намагаємося втекти від реальності у цей “добрий” світ. Інколи нам це добре вдається, інколи не дуже.
І саме в цьому мені здається певна трагедія, проблема. Ми втрачаємо щось дуже важливе. Ми втрачаємо зі своєї уваги Того, Якій став тілом, Якій перетерпів страждання.
Виходить дивним чином, що Бог приходить до нас у цю долину темряви та недолі, а ми намагаємося втекти звідси. Ми все робимо для того, щоб не бути тут.
Ми намагаємося закрити у своєму гетто. Бути лише зі своїми. Створити якійсь свій альтернативний світ. А якщо нам це не вдається, то ми принаймні намагаємося створити цей світ у себе в розумі: не бачити зла, не бачити того, що діється навколо нас. Жити так, наче навколо не панує гріх та зло.
А Євангеліє починається з того, що навколо все погано і саме заради цього приходить Спаситель. Спасати можна лише тих, які гинуть. Якщо ми закриваємо очі на те, що ми гинемо, то і не зрозуміємо заради чого і від чого нас треба спасати.
Дивно, що ми саме намагаємося створити цей світ за допомогою віри в Бога. Саме віра в Христа стає тою стіною, яка відділяє мене від інших. Замість того, щоб бути з іншими, йти до них, ми вибираємо шлях ховатися.
Чого ми боїмося? Чи не того ми боїмося, що ми насправді не віримо? Чи не здається нам наша віра настільки слабкою, що достатньо того щоб зустрітися навіть з малим злом, щоб вона зламалася і зникла?
Чому ми закриваємо очі на зовнішнє зло і вже не бачимо того, що це зло в середині нас? Що зло не тільки ззовні, що воно настільки вкралося в наше життя, що живе в нас. Тоді як ти скриєшся від того зла, яке в тобі?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Манускрипт с раскруткой - Олег Шорсткин Общая информация о находке
Так называемый манускрипт «Евангелие от Иуды» был обнаружен около 30 лет назад «черными археологами» в Египте. Все это время он тайно хранился у торговцев антиквариатом. Затем в 1983 году некоторые его листы попали в руки ученых для проведения оценок. Только недавно, в начале этого века, весь документ получили в свое распоряжение специалисты университета Женевы в Швейцарии.
Изначально манускрипт состоял из 62 обветшалых листков, но большинство из них было утрачено, и в настоящее время речь идет лишь о 26 страницах. Рукопись находится в ужасающем состоянии, страницы распались на мелкие фрагменты. На перевод и реставрацию ушло около 5 лет. Считается, что текст "Евангелия от Иуды" восстановлен более чем на 80 процентов. Национальное географическое общество потратило на перевод и исследование манускрипта более миллиона долларов.
Документ датируется приблизительно III - IV веками нашей эры. Написан он, судя по всему, на греческом языке, затем был переведен на коптский. На коптском он и сохранился до наших дней.
Опубликовано в http://www.doposle.ru/25/p9.php
Публицистика : Под лежачий камень вода не течет - Николай Николаевич Почему вода не течет под лежачий камень? Да все потому, что она его обтекает по закону наименьшего сопротивления. Камень, который лежит срастается с местом на котором он лежит. Воде трудно забраться под него.
